Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Скачать 4.48 Mb.
|
Висновки. Головний зміст проведеного аналізу можна коротко висловити в наступному:
Література:
4.Крамник В. В. Россия – поиск идентичности / В. В. Крамник / Россия. Планетарные процессы / Под ред.. В. Ю. Большакова – СПб: Издательство С.-Петербургского университета, 2002. – С. 194 – 234. 5.Тойнби А. Дж. Постижение истории: Пер. С англ./ Сост. Огурцов А. П.; Вступ. Ст. Уколовой В. И.; Закл. Ст.. Рашковского Е. Б. – М.: Прогресс, 1991. – 736 с. 6.Февр Л. Бои за историю // Люсьен Февр. Бои за историю. Цивилизация: эволюция слова и группы идей. – М. : Наука, 1991. - с. 239-281. 7. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций ? / С. Хантингтон // Полис. – 1994. - №1. – С. 33-48. Секция 2. Социально-психологические проблемы морского образования Онищук В. М. (Одеса) ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ МОРЯКІВ В СИСТЕМІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ Abstract. The article is devoted to sociological analyzes of the process of professional future seamen’s training in the educational system. The analyzes of the process of professional socialization is made. It is defined its reasons. It is also examined the place of professional identification in the process of future seamen’s professionalization. Для всіх моряків існує певний набір професійно важливих якостей, а також відповідний рівень професійної та світоглядної культури, яка відповідає етичним нормам. Система професійно важливих якостей включає три основні блоки: професійно-ділові, особистісні та міжособистісно-комунікативні якості. Професійно-діловий блок складається з якостей, котрі визначають професійну здатність працівника, як-от: наявність професійної освіти, досвіду практичної роботи, організаційні здібності, ініціативність, стабільна працездатність, знання морської практики, чинних наказів, інструкцій, інших нормативно-правових актів, володіння оперативною технікою, спеціальними технічними засобами, шансовими інструментами тощо. Основним джерелом формування цих якостей є система відомчої освіти з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Крім професійних знань, умінь, навичок, велике значення під час визначення ступеню професіоналізму моряка мають суто ділові якості, як-от: організаторські здібності, тобто вміння ефективно налагоджувати свою роботу та роботу колег та підлеглих. Вагомою складовою організаторських здібностей є особливе мислення, яке передбачає поєднання вирішення професійних завдань з увагою до людини, її безпеки. Важливими діловими якостями моряка-професіонала є також самостійність і нестандартність мислення, цілеспрямованість, ініціативність, енергійність, здатність до вирішення нестандартних ситуацій. При цьому зворотним боком самостійності є відповідальність. Особливе значення набувають комунікативні якості моряків, оскільки здійснює регулювання взаємодії в колективі і в портах інших країн в процесі виконання службових, робочих функцій чи просто відпочинку в інокультурному середовищі. Помітне місце в системі комунікативних якостей моряків посідає толерантність, вміння оцінювати людей їх вчинки, події, явища, ситуації, які часто мають суперечливий характер. Толерантність моряка – це ознака його розуму, культури, професіоналізму. Наступним кроком на шляху пізнання системи якостей, що визначають професіоналізм моряка, може бути аналіз особистісних якостей, які забезпечують ефективну професійну діяльність. Підкреслимо, що діяльність моряка потребує великого самовладання, здатності не втрачати самовладання в скрутних, нештатних ситуаціях, співвідносити свою роботу, діяльність, поведінку, спрямовану на інших людей, з суспільними та правовими нормами. Від здатності суб’єкта ідентифікації прийняти зразки та цінності об’єкту ідентифікації, ставитися до них толерантно, з розумінням, залежить успішність протікання ідентифікаційних процесів на індивідуальному рівні. І це є надзвичайно важливим для працівників морської галузі. Допоки робота, яку виконує людина, буде відповідати її мотивам, вона продовжуватиме виконувати покладені на неї обов’язки. Проте, зникнення певних факторів, які спонукають працівника до виконання даного типу діяльності, може привести до стану фрустрації, а відсутність стійкої ідентифікації – до абсолютного незадоволення своєю роботою. І з часом вони залишають роботу в морській галузі. Професійна ідентичність відповідає рівню внутрішньої активності, що виявляється в уявленнях про особистісну значимість професійної активності для людини і формується тільки на досить високих рівнях оволодіння професією й особистісної зрілості, виступає як стійке узгодження основних елементів професіоналізації. Під час розгляду професійної ідентифікації важливим моментом є визначення її форм, оскільки остання також безпосередньо впливає на успішність опанування професійною роллю. Звичайно виділяють три форми ідентифікації: ідентифікацію з особистістю, ідентифікацію з реальною групою й ідентифікацію з номінальною групою. Перша група – це прямо емоційне ототожнення себе з реальною або вигаданою особою, що має відносно невелику ефективність у засвоєнні соціальних умінь, тому що копіювання поведінки об’єкту ідентифікації сприяє засвоєнню скоріше зовнішніх ознак діяльності, ніж оволодіння соціальними навичками. Другою формою ідентифікації є віднесення себе до реальної соціальної групи, що супроводжується почуттям приналежності до неї. Прихильність до групи, виступаючи емоційним підкріпленням, сприяє активному освоєнню соціальної поведінки, здійснюваної членами групи, і цінностей. Однак, відтворення поведінки, як результат такого освоєння, не завжди може бути раціональним і таким, що відповідає зразку. Третя форма – це віднесення людини себе до певної номінальної соціальної групи (вікової, національної, професійної), що дозволяє індивідові засвоїти важливі стереотипи поведінки, вимоги до основних культурних ролей. Зазначимо, що основи успішності професійної ідентифікації, як основного механізму соціалізації, закладаються ще на етапі професійного самовизначення, коли починає формуватися ставлення до професії як цінності. Професія як цінність формується тоді, коли в процесі професійної діяльності людини, становленні та розвитку її потреб, вибору професійних засобів, прийомів та навичок їх задоволення, а також під впливом вимог інституційних норм у структурі цінностей індивіда формується переконаність, що професія може задовольнити її потреби. В результаті професія, немов би підіймається над потребами, і стає самостійним чинником, який визначає стиль та спосіб життя людини [1, 75]. В особистості у попередні роки склалося певне ставлення до різних галузей праці, уявлення щодо багатьох професій і оцінка своїх можливостей, орієнтація в соціально-економічній ситуації, уявлення про запасні варіанти вибору професії тощо, що характеризує стан внутрішньої готовності до професійного самовизначення. Професійне самовизначення не зводиться до одномоментного акту вибору професії і не закінчується завершенням професійної підготовки за обраною спеціальністю – воно продовжується протягом усього професійного життя. У процесі професійної соціалізації моряк дедалі більше виступає фактором свого розвитку, зміни, перетворення об’єктивних обставин відповідно до своїх особистих здібностей. Інакше кажучи, він може сам свідомо змінювати свою професійну бібліографію, займатися саморозвитком, самовдосконаленням, але й у даному випадку цей процес мотивується як економічними умовами життєдіяльності, так і соціальним оточенням, точніше, тими ресурсами, які оточення може надати морякові. Важливим фактором, що визначає професійний розвиток є потенціал особистості. Для кожного моменту часу можна говорити про конкретний потенціал особистості. Зі зміною часового періоду потенціал як можливість і ресурс розвитку особистості також змінюється. Великий вплив на професійний розвиток особистості здійснює група соціально-професійних чинників. Професійний розвиток може обмежуватися змістом професійної діяльності. У процесі виконання професійної діяльності фахівець повторює ті самі дії й операції. У типових умовах праці стає неминучим утворення стереотипів здійснення професійних функцій, дій, операцій. Вони спрощують виконання професійної діяльності, підвищують її визначеність, полегшують взаємини з колегами. Стереотипи надають професійному життю стабільності, сприяють формуванню досвіду й індивідуального стилю діяльності. Можна констатувати, що професійні стереотипи мають безсумнівні позитивні якості для людини, й у той же самий час є основою утворення багатьох видів професійної деструкції особистості. У випадку, коли професійна діяльність не потребує високої компетентності, професійні завдання виконуються легко. Відсутність морального і матеріального стимулювання в організації впливає на професійний розвиток працівників. Неадекватно високий рівень матеріального стимулювання призводить до виникнення відчуття незамінності, надцінності, самозадоволенності. Особистість починає вважати себе високопрофесійною і такою, що не потребує надалі професійного розвитку. Дана проблема не є сьогодні адекватною для моряків, так як в українській державі не має власного торгового флоту і вони змушені працювати по найму під прапорами інших держав, позбавляючи себе в майбутньому повноцінного (пенсійного) забезпечення. Сьогодні кожен 4-й моряк у світі є українцем. За матеріалами звіту комітету Верховної Ради з прав людини «Про стан дотримання та захисту прав моряків в Україні», відомо, що Україна – друга після Філіпін у світі за кількістю жертв піратських нападів (кожен п’ятий член екіпажів, захоплених морськими терористами, – наш моряк) [2]. Фактором професійного розвитку є також випадкові події і несприятливі обставини в реалізації професійних планів. Порушуючи звичний плин професійного життя, вони породжують особистісну напруженість, дискомфорт, створюють ситуацію унеможливлення повернення до колишнього стану. Зовнішній вплив опосередковується внутрішніми умовами, до яких належить своєрідність особистості, її соціальний і професійний досвід. Варто виділити дві групи факторів, які впливають на успішність професійної соціалізації. До першої групи входять суб’єктивні фактори: - особливості структури особистості як суб’єкта соціалізації (потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, соціальні установи); - обсяг індивідуального соціального капіталу суб’єкта соціалізації; - образ професії, що сформувався у суб’єкта соціалізації. До другої групи належать об’єктивні фактори. Саме їхня специфіка зумовлює зміст та особливості першої групи. До них належать: - особливості культури референтної групи та групи членства суб’єктів соціалізації; - соціальний статус професійної групи, яка виступає об’єктом соціалізації; - обсяг та доступність соціального капіталу всіх залежних груп. Означені фактори здійснюють неоднаковий за інтенсивністю, спрямованістю та тривалістю вплив на різних етапах соціалізації. На кожному етапі вони можуть полегшити або загальмувати вирішення криз, що супроводжують професіоналізацію моряків, та створюють необхідну базу для ефективної соціалізації на наступних стадіях. На перших етапах, коли відбувається вибір професії, вирішальну роль відіграє найближче оточення та референтні групи моряка, а також соціальні установи, мотиви, інтереси, потреби, сформовані під їхнім впливом. Оптимальним є варіант, коли в особистості сформувався при допомозі школи, шефів, кабінетів профорієнтації, юнацьких флотилій наближені до реальності образ моряка. Другий етап професійного становлення передбачає розвиток певних якостей, засвоєння необхідних знань, умінь, формування навичок, але це не вичерпує змісту професійного навчання. Його зворотним боком є корекція уявлень про майбутнє заняття, засвоєння культури професійного співтовариства, розширення власного соціального капіталу за рахунок відвідування баз практики та встановлення професійних зв’язків, які в майбутньому сприятимуть підвищенню ефективності трудової діяльності. Якщо під час навчання відбуваються збої в соціалізаційних процесах, це значною мірою ускладнює процес входження в професію безпосередньо на робочому місці – чи в морі, чи в берегових службах. Вивчення мотивів у процесі аналізу соціалізації взагалі і зокрема професійної соціалізації є одним із найважливіших моментів, про що відзначав Т. Парсонс [3]. Дослідники виділяють найрізноманітніші групи мотивів трудової діяльності. Це – матеріальні, духовні, соціальні та їх різновиди. Для спрощення і продуктивності ми виділимо мотиви стосовно змісту трудової діяльності на зовнішні та внутрішні. Внутрішні мотиви породжуються самою трудовою діяльністю, змістом роботи, можливістю для творчості й інновацій, участі в організації й керівництві, спілкуванні з людьми. Зовнішні мотиви – це ті, які перебувають за межами праці як такої (матеріальна зацікавленість, кар’єрне зростання, престиж тощо). На етапі становлення майбутнього моряка, його соціалізаційних етапах зовнішні є більш привабливішими ніж внутрішні – це форма, гарні речі придбані в іноземних портах, технічні навики та інші. Структура мотивів може змінюватися не тільки від людини до людини, але й від однієї ситуації до іншої. У людини є певний незмінний стрижень, тобто ті її риси, які накладають відбиток на всю поведінку людини, тому можна визначити загальну спрямованість мотивації поведінки, домінування певної мотиваційної групи. Як зазначає В. Ядов, джерелом мотивації поведінки особистості часто виступає не сама потреба, а її різні види схильностей особливості до сприйняття ситуації діяльності, тобто особистісні диспозиції, фіксовані в її структурі на основі певних потреб [4, 81]. Потреби можуть прямо не включатися в процес мотивації, а діяти опосередковано, перетворюючись у відповідні диспозиційні утворення. Згідно з В. Ядовим, людина має складну систему диспозицій, що регулюють її поведінку. Вони формуються на межі потреб, інтересів і ситуацій зі складною структурою [4, 106 – 121]. Оволодіння професією здійснюється в процесі взаємодії людей у певному соціокультурному середовищі, і засвоєння культурних елементів є метою процесу соціалізації, а їх прийняття являє собою необхідну умову освоєння будь-якої соціальної ролі, в тому числі і професійної про яку ми ведемо мову. Центральним компонентом культури в цьому випадку виступають цінності й норми, оскільки вони виконують інтегративні, контролюючі функції, встановлюють межі й напрямок реалізації членами суспільства своїх ролей. Необхідною умовою включення цих елементів культури у внутрішню структуру особистості є участь індивіда в колективній діяльності спрямованій на реалізацію відповідної цінності. Отже, засвоєння норм і цінностей морської професії студент курсант здійснює в процесі навчання і в ході виробничої практики в порту, на судні чи завдяки постійним контактам з викладачами, майстрами виробничого навчання, моряками. Причому успішність цього засвоєння буде залежати від того, чи є професійна група морського напрямку референтною для людини. Найважливішим показником успішності процесу професійної ідентифікації є формування професійної ідентичності. Вона має місце, коли провідною основою ідентифікації моряка виступає професійна праця. Цей показник виявляється у високому рівні відповідності особистих якостей працівника тим вимогам, що висуваються до нього професійною культурою і етикою. |
Похожие:
 | Украины, занимает ведущие позиции на рынке финансовых услуг. На начало 2007 года располагал более 1400 структурными подразделениями... | | Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи / Матеріали IV науково-практичної конференції 26 червня 2009... |
| Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи / Матеріали IV науково-практичної конференції 26 червня 2009... | | Закони, постанови інші акти Верховної Ради України та її комітетів І комісій. Укази, розпорядження Президента України. Постанови,... |
| Керуючись Податковим Кодексом України від 02. 12. 2010 №2755-vi, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищна... |  | «О физической культуре и спорте в Ленинградской области» и определяет порядок и критерии присвоения комитетом по физической культуре,... |
| «Голос України», «Урядовий кур`єр», «Українська літературна газета», «Дзеркало тижня», «Вечерний Харьков», «Факти», «Запорізька правда»,... | | «гто» отдела физической культуры, студенческого спорта и взаимодействия со спортивными федерациями министерства по физической культуре... |
| России федерального статистического наблюдения за деятельностью учреждений по физической культуре и спорту» и письмом Минспорттуризма... | | Соревнования проводятся в соответствии с Правилами вида спорта «Ездовой спорт», утвержденными приказом Министерства спорта, туризма... |