Міністерство освіти І науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки та інновацій розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи
Скачать 4.47 Mb.
|
ОБЪЕКТИВНАЯ НЕОБХОДИМОСТЬ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ В условиях необходимости реализации активной государственной политики энергоэффективности, важнейшей задачей топливно-энергетического комплекса Украины является дальнейшее интенсивное развитие его отраслевых систем, в частности угольной промышленности. Для нее в настоящее время характерно снижение основных технико-экономических показателей, что связано с добычей угля, прежде всего, в связи с ухудшением горно-геологических условий разработки угольных пластов, в частности, с повышением глубины разработок и поэтому требуется более совершенное высокотехнологическое оборудование и дополнительные капитальные вложения на модернизацию производства. В процессе реформирования угольной отрасли Украины в современных условиях необходимо реализовать различные мероприятия по преобразованию горно-технологических структур угледобывающих предприятий и совершенствованию производства на основе управления прорывными направлениями инновационной деятельности. Общепринятые определения указанных инновационных прорывов отсутствуют и мнения отдельных авторов по этому вопросу отличаются. Так, Щадов М.И., Чернегов Ю.А. Чернегов Н.Ю. [3] считают, что инновационные прорывы могут быть обеспечены только на основе преобразований межотраслевой, отраслевой технологии и ее аппаратурно-технического оформления. Левченко А.И., Лернер В.Г, Петренко Е.В., Петренко И.Е. [1] высказывают мнение о том, что инновационные прорывы могут быть обеспечены только на основе использования высоких технологий. Высокими технологиями они называют, прежде всего, технологии, основанные на принципах, резко отличающихся от ранее известных, с одной стороны, и либо приводящие к новым результатам, либо исключающие вредные явления, либо увеличивающие эффект, с другой. Новые технологии экономичны и обеспечивают рост производительности труда. Их применение требует переквалификации технического уровня, так как возникают новые виды работ и новые организационно-технологические схемы угольного производства. Пастернак И.В. [2] прорывным предлагает считать качественно новое инновационное решение относительно крупной задачи, объективно вставшей перед обществом (коллективом, личностью), осознавшим необходимость ее решения на определенном этапе своего развития. Прорывные решения ломают устаревшую, сложившуюся ранее структуру и величину ресурсоемкости, чем обеспечивают существенный экономический эффект. Основной причиной существующих тенденций в угольно-промышленном комплексе Украины (снижение производственных мощностей и низкий уровень освоения высокотехнологического оборудования) является недостаточный объем капитальных вложений на строительство, реконструкцию и модернизацию предприятий, а также для приобретения и замены изношенного стационарного оборудования более производительным. Почти 96% шахт свыше 20 лет работают без реконструкции, а почти половина шахт Украины в эксплуатации более 50 лет без соответствующего технического обновления. Угрожающих масштабов приобрел износ активной части промышленно-производственных фондов отрасли. Из 7 тысяч единиц основного стационарного оборудования две трети полностью отработали свой нормативный срок эксплуатации и нуждаются в немедленной замене. В общем парке действующего угледобывающего и проходческого оборудования удельный вес механизированных комплексов и проходческих комбайнов нового технического уровня представляет лишь треть, а новых погрузочных машин и ленточных конвейеров – всего около 15,0%. На шахтах, которые разрабатывают труднодоступные (крутые) пласты, почти 60,0% добычи угля обеспечивается отбойными молотками. В плоскости недостаточного уровня инновационного развития угольной отрасли лежит также проблема эффективности использования месторождений. Что касается уровня технического оснащения шахт, то, как уже подчеркивалось, он недостаточен, при том, что отраслевая наука имеет технологические разработки, соответствующие передовому мировому уровню, масштабному внедрению которых препятствует монополизм приватизированных предприятий угольного машиностроения, плотный заслон, выстроенный посредниками и отсутствие надлежащего финансирования мероприятий инновационного характера. Повышение эффективности угольной отрасли Украины можно достичь за счет реализации таких основных мероприятий инновационного характера, как создание новых и модернизация существующих видов техники и технологий добычи и переработки угля, в т.ч. на основе применения прогрессивных способов газификации, прежде всего низко- и высокосортного угля, использование шахтного метана как топлива, усовершенствование системы электропривода применение статических регуляторов скорости двигателей и т.п. При этом технологическая стратегия добывающей угольной промышленности не может ограничиваться только выбором техники с наибольшим инновационным потенциалом. Необходимо принимать решение относительно ресурсного обеспечения дальнейшего развития технологических систем, которые охватывают одновременно и экономические, и технические и специфические, и экологические аспекты. На основе вышеприведенных исследований, можно заключить, что управление прорывными направлениями инновационной деятельности в угольной промышленности Украины должно осуществляться посредством: − объединения в ряде случаев всех предприятий по добыче и переработке угля в угольные компании под единое управление; − постоянной подготовки новых запасов угля к выемке; − внедрения новых импортных комбайнов на проходческих работах, позволяющих проводить горные выработки большого сечения и обеспечивающие более высокие объемы добычи угля при меньшей себестоимости; − внедрения высокопроизводительных комплексов для выемки угля в очистных забоях, обеспечивающих повышение объемов добычи продукции; − разработка и выполнение комплекса работ по долгосрочным программам повышения эффективности производства, обеспечивающим преобразование шахт в предприятия нового инновационного уровня, способных интенсивно развиваться в жесткой конкурентной среде; − концентрации горных работ на угольных пластах с наиболее качественными запасами, экономически выгодными для разработки; − повышения безопасности и эффективности производства, а также достижения нового уровня его технической и технологической культуры за счет применения современного высокопроизводительного и надежного импортного оборудования; − изменения конструкции и технологии крепления горных выработок, что позволяет резко снизить трудоемкость и травмоопасность проходческих работ, повысить надежность подземных горных выработок; − внедрения сплошной конвейеризации внутришахтного транспорта; − реконструкция вентиляции шахт путем бурения скважин большого диаметра, применения комбинированной схемы проветривания с газоулавливающими вентиляторами; − разработки и выполнения целевых программ полного технического перевооружения шахт по всем видам техники добычной, проходческой, доставочной, вспомогательных механизмов; − осуществления мероприятий по повышению квалификации персонала и подготовке новых управленческих кадров для угольных предприятий. Также необходимо учитывать наличие и перспективы освоения в промышленных масштабах новых технологий сжигания и переработки угля, возможности повышения его качества, перспективы развития угледобывающих и углеперерабатывающих предприятий и необходимость строительства новых шахт и разрезов современного уровня. Все это имеет очень большое значение для обеспечения интенсивного развития угольной отрасли Украины. Таким образом, формирование и управление прорывными направлениями инновационной деятельности следует рассматривать как необходимое условие развития научно-технического прогресса и повышения эффективности угольного производства в Украине путем эффективного использования внутрипроизводственных резервов (ресурсов) при соответствующей государственной поддержке отрасли. Только в этом случае, несмотря на увеличение потребностей национальной экономики в угольной продукции, отрасль в условиях реализации эффективной инновационной государственной политики имеет возможность полностью обеспечить отечественных потребителей в угле разных видов и тем самым повысить уровень энергетической безопасности государства. Список литературы 1. Организация освоения подземного пространства / [А. И. Левченко, В. Г. Лернер, Е. В. Петренко, И. Е. Петренко]. – М. : ТИМР, 2002. – 405 с. 2.Пастернак И. В. Организационно-управленческие направления инновационного развития угледобывающих предприятий : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. экон. наук : спец.08.00.05 – экономика и управление народным хозяйством / И. В. Пастернак. – М., 2006. – 23 с. 3. Щадов М. И. Методология инженерного творчества в минерально-сырьевом комплексе / М. И. Щадов, Ю. А. Чернегов, Н. Ю. Чернегов. – М. : МГГУ, 1995. – T. 1. – 237 с.; Т. 2. – 224 с. Іщенко Юлія Олександрівна Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, м. Київ ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ВИРІШЕННІ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ У сучасній Україні інноваційна діяльність у регіонах означає укріплення конкурентоспроможності області і покращення умов життя її населення. Конкурентоспроможність області залежить від ступеня реалізації сукупного регіонального потенціалу: природного, людського, соціально-економічного, технологічного, адміністративного. Слід зауважити, що такий підхід до проблеми інноваційного розвитку вважається необхідним, тому що в умовах глобалізації регіони конкурують у продуктивності використання власного потенціалу із регіонами найбільш розвинених країн. Глобальна конкуренція проявляється у конкуренції ідей, проектів на основі вільного поводження з інформацією і соціально-економічних інститутів їх відбору та реалізації. Укріплення конкурентоспроможності області спирається на її інтелектуальний і соціально-культурний потенціал, який слід максимально використовувати. Досягнення цілей укріплення конкурентоспроможності області можливо за умов вирішення таких задач: - формування умов для сталого відтворення, розвитку і реалізації людського, інтелектуального, культурного і соціально-економічного потенціалу регіону; - формування регіональної системи відбору, експертизи і реалізації інноваційних проектів; - модернізація та інноваційний розвиток критичних інфраструктур області. Інноваційний розвиток регіону передбачає здійснення державної політики за такими принципами: - законодавче розмежування функцій і повноважень між органами державної влади і органами місцевого самоврядування; - законність і нормативно-правова забезпеченість процесів управління; - пріоритетність розвитку інтелектуального ресурсу; найважливішим із всіх видів капіталу визначається людський капітал; - інноваційна повнота розвитку нормативно-правових основ, системи управління та інституціонального устрою. Реалізація такого підходу дозволить укріпити конкурентоспроможність регіону і підвищити якість життя його населення, спираючись на нове розуміння регіональної призначеності у системі державного міжнародного розподілу праці, національної і глобальної економіки. В основному таке відноситься до регіонів з високою концентрацією науково-технічного, виробничого і освітянського потенціалу. Саме такі регіони складають ядро державної інноваційної системи. Розглядаючи інноваційну діяльність у регіоні як частину державної у формуванні інноваційної політики, слід звернути увагу на те, що влада, бізнес, суспільство мають формувати єдину інноваційну політику, яка спрямована на: - формування регіональної комплексної інфраструктури, яка забезпечить введення результатів інноваційної діяльності у регіоні до господарського обороту. Це обумовлює ефективну діяльність інфраструктури підтримки інноваційності: - центрів, інжинірингу, венчурного підприємництва, технопарків, офісів з трансферту інтелектуальної продукції і нових технологій; - підготовку кадрів для інноваційної сфери, у тому числі технічних спеціальностей, забезпечивши спеціалістів сучасними методами і засобами для успішної праці з просування інновацій у господарський оборот. Використання механізмів зниження інноваційних ризиків за рахунок державної підтримки досліджень (частіше на заключному етапі) і розробок та доведення їх до стадії комерційної реалізації. Інноваційна стратегія не може бути орієнтована тільки на певний вид діяльності. Слід формувати інноваційне, інтелектуальне, економічне, соціальне, адміністративне середовище у регіоні, яке здатне ініціювати різні інноваційні проекти у самих різних сферах життєдіяльності. У наш час запрацював важливіший структурний елемент інноваційної системи – фінансово-кредитний. Банки беруть участь у структурних перебудовах, підвищуючи активність у кредитуванні реального сектора. У цьому зв’язку значну роль мають відігравати небанківські форми кредиту, і на цій основі залучення банківського сектора у процеси капіталізації регіональної економіки. Збільшення коштів може бути за рахунок ринку цінних паперів, у тому числі державних і місцевих. Для зростання ефективності фондового ринку необхідним є збільшення залучення ресурсів для довгострокових інвестицій, посилення ролі стратегічних інвесторів, розробка механізмів, які зв’язували би котировку цінних паперів з результатами господарської діяльності підприємств-емітентів. Ринок нерухомості також повинен забезпечувати реалізацію нової державної політики у сфері іпотеки. Тут необхідно використовувати зарубіжний досвід, де система іпотечного кредитування є основою стабільності економіки і суспільства в цілому. Інноваційна економіка в регіоні може розвиватися, спираючись на ринки, які розширюються, і сектори економіки в області, які в даний час демонструють зростання і на майбутнє володіють значним потенціалом зростання. Слід звернути увагу на те, що фінансування інноваційної діяльності дуже відрізняється по регіонах. Таке пояснюється частіше природними умовами, історичними, економічними відносинами, які склалися. Однак звісно, що у світі під впливом управлінських заходів (прогнозування, упровадження нових технологій, окремі програми) згладжується залежність розвитку економіки окремих регіонів і галузей від сировинних ресурсів; поглиблюється тенденція структурної перебудови і соціальної інфраструктури, використання наукових результатів сприяє інноваційному розвитку в цілому. УДК 332.2 Крилов Денис Валерійович Здобувач, Південнослов’янський інститут Київського славістичного університету м. Миколаїв КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ПРИРОДНО – ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНІ В Україні йде досить пожвавлена дискусія про розширення мережі природно - заповідних територій з метою збереження генофонду рослинного і тваринного світу, типових і рідкісних ландшафтів, підтримання сприятливих екологічних умов. Це зумовлено в першу чергу тим, що суспільство все більше почало усвідомлювати важливість і значущість охорони природних ресурсів. Головне, що суспільство почало відходити від думки про невичерпанність ресурсів. Значним поштовхом до збереження і розвитку природно - заповідного фонду став Указ Президента України від 10 березня 1994 р., який передбачив резервування більше 700 тисяч гектарів цінних земель з метою наступного віднесення їх до територій і об'єктів природно - заповідного фонду. Концепція збереження біологічного різноманіття України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1997р., передбачає: збереження, поліпшення стану та відновлення природних і порушених екосистем, середовищ існування окремих видів та компонентів ландшафтів; сприяння переходу до збалансованого використання природних ресурсів; посилення відповідальності за збереження довкілля тощо. Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки» від 21.02.2002 р. визначили подальші напрямки розвитку природно - заповідного фонду. Це дозволило сформувати мережу природно - заповідних територій, які включають майже 6200 об'єктів, займаючи площу понад 2,4 млн. га, або 4,1 відсотка території України, з яких надано у користування установам природно - заповідного фонду майже 0,5 млн. гектарів. Проте, незважаючи на вжиті заходи, мережа природно - заповідного фонду в Україні є значно меншою за площею, ніж у більшості країн Європи, де цей показник досягає 5-7, а в північному регіоні - 11-12 відсотків. Але навіть ця незначна територія розвивається дуже проблематично: розмаїття видів природних ландшафтів і рослинних угруповань, територіальна структура природо - охоронних територій не повною мірою відповідають міжнародним стандартам стратегії планування території країни. Надмірна розораність території значно погіршила умови забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, що ускладнює і навіть унеможливлює просторові процеси біологічного обміну, притаманного живій природі. Для розширення площі національної екологічної мережі загальнодержавною програмою передбачається здійснення таких заходів:
Івашко Лариса Михайлівна Одеський державний економічний університет м. Одеса |
Похожие:
 | Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи / Матеріали IV науково-практичної конференції 26 червня 2009... |  | Соціально-економічні, соціально-педагогічні та соціально-психологічні проблеми морської освіти |
| Украины, занимает ведущие позиции на рынке финансовых услуг. На начало 2007 года располагал более 1400 структурными подразделениями... | | Україні» (від 04. 07. 2005 р. №1013/2005), Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Концепція Державної програми розвитку... |
| Федеральная служба по надзору в сфере образования и науки (Рособрнадзор) является федеральным органом исполнительной власти, осуществляющим... | | Мках подготовки к кандидатскому экзамену по дисциплине «История и философия науки» аспирант (соискатель) представляет реферат по... |
| Российской Федерации, Республики Крым, уставом Лесновского сельского поселения, а также совершенствования механизмов управления и... | | О внесении изменений в Постановление администрации от 14 мая 2015 года №57 «Об утверждении Административного регламента предоставления... |
| Составной частью экзамена по истории и философии науки является подготовка аспирантом реферата по истории соответствующей отрасли... | | Фкз «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образования в составе Российской Федерации новых субъектов – Республики... |