Сморжанюк Т.П.,
Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент
Мартиненко В.Г., Мигович А.С.
студенти 4 курсу
Херсонський національний технічний університет
АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
В умовах розвитку ринкових відносин в Україні важливого значення набуває аналіз фінансового стану суб’єктів господарювання. Основним джерелом інформації про фінансовий стан суб’єктів господарювання є фінансова звітність, яка ґрунтується на узагальнених даних фінансового обліку. Поточна дебіторська заборгованість входить до складу поточних активів та істотно впливає на показники фінансового стану суб’єктів господарювання.
Аналіз дебіторської заборгованості здійснюється для надання інформації користувачам фінансових звітів. Для проведення аналізу дебіторської заборгованості використовуються традиційні методики, процедури; розраховуються аналітичні показники, яким необхідно дати економічну інтерпретацію. На сьогодні відсутня методика аналізу дебіторської заборгованості, визначених показників. Як правило, аналіз показників дебіторської заборгованості розглядається в контексті аналізу інших об’єктів, водночас дебіторська заборгованість заслуговує на особливу увагу користувачів, і тому результати аналізу повинні задовольняти інформаційні потреби користувачів фінансової звітності, бути корисними та зрозумілими. З огляду на це в методології аналізу важливі системність і взаємозв’язок показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості. Методологія проведення аналізу та результати аналізу повинні розкривати взаємозв’язок між інформацією про стан дебіторської заборгованості за звітний період, загальним напрямом зміни суми дебіторської заборгованості, прийнятими рішеннями, що дає можливість оцінити результати діяльності суб’єкта господарювання, ефективність управлінських рішень за минулі періоди та спрогнозувати діяльність суб’єкта на майбутній період. На основі фінансової звітності приймаються управлінські рішення, отже, якість рішень залежить від якості використовуваної інформації за результатами аналізу. Аналітики використовують результати аналізу для складання прогнозів, що можуть безпосередньо впливати на рішення, які приймають користувачі фінансових звітів.
Мета статті – розглянути основні аспекти аналізу дебіторської заборгованості з метою надання користувачам достовірних та правдивих результатів її стану на певну дату для прийняття управлінських рішень.
Аналіз дебіторської заборгованості на підприємствах різних форм власності повинен ґрунтуватися на основних положеннях нормативно-правових актів України, таких як Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р.№ 996-Х1У та Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку, накази про облікову політику підприємства.
Дебіторська заборгованість – це фінансовий актив, який є контрактивним правом отримувати грошові кошти або цінні папери від іншого підприємства. Визнається як актив, коли підприємство стає стороною контракту і внаслідок цього має юридичне право отримувати грошові кошти. Виділяють дебіторську заборгованість[1. c.108]:
1) за товари, роботи, послуги;
2) за розрахунками: з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, з внутрішніх розрахунків, інша поточна дебіторська заборгованість.
Аналіз дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги підприємства за попередній період проводиться за такими напрямами:
− дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у погашенні її боржником;
− дебіторська заборгованість, стосовно якої існує невпевненість у погашенні її боржником;
− дебіторська заборгованість, щодо якої немає впевненості у погашенні її боржником або строк позовної давності якої закінчився.
Для розуміння, тлумачення результатів аналізу дебіторської заборгованості застосовують такі методи аналізу: порівняння, аналіз коефіцієнтів, аналіз відсоткових відношень, побудова аналітичних таблиць, розробка та використання аналітичних показників, метод середніх величин, метод групування, методи фінансових розрахунків.
Аналіз дебіторської заборгованості передбачає вивчення структури дебіторської заборгованості, її динаміки, складу та динаміки простроченої дебіторської заборгованості, якості дебіторської заборгованості; ліквідності дебіторської заборгованості; відносних показників; портфеля дебіторської заборгованості; кредитної політики.
Джерелом аналізу дебіторської заборгованості є баланс підприємства, примітки до фінансових звітів, дані аналітичного та синтетичного обліку, нормативно-методичні документи з обліку, інвентаризації, звітності, контролю, внутрішня звітність. За даними фінансової звітності визначаються основні показники, які характеризують стан, якість, ліквідність дебіторської заборгованості [2. c. 84].
Аналіз показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості за попередній період, дає змогу визначити основні завдання політики управління дебіторською заборгованістю.
Значний вплив на рівень дебіторської заборгованості справляє кредитна політика підприємства. Вона визначає умови реалізації продукції в кредит і має на меті підвищення ефективності основної та фінансової діяльності підприємства. Основні завдання кредитної політики підприємства – визначення форм реалізації продукції в кредит, вибір оптимального типу кредитної політики.
Управлінські рішення щодо формування системи кредитних умов повинні враховувати: строк надання кредиту; його розмір; вартість наданого кредиту (система цінових знижок при здійсненні розрахунків на відповідних умовах).
Виходячи з вищесказаного можна зробити висновки про таке: склад дебіторської заборгованості впливає на фінансовий стан підприємства. Значне збільшення дебіторської заборгованості та її частки в оборотних активах може свідчити або про неефективну кредитну політику підприємства до покупців, або про збільшення обсягів реалізації, або про неплатоспроможність частини покупців. Зменшення заборгованості за рахунок скорочення періоду її погашення, а не за рахунок зменшення обсягів реалізації позитивно характеризує управління дебіторською заборгованістю.
Аналіз показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості за попередній період, дає змогу визначити основні завдання політики управління дебіторською заборгованістю [3. c.184].
Сучасною формою управління дебіторською заборгованістю є прискорене переведення дебіторської заборгованості в інші форми оборотних активів підприємства, такі як обігові кошти та високоліквідні короткострокові цінні папери. Основними формами реінвестування дебіторської заборгованості є: факторинг, вексельна форма, форфейтинг.
Однією з основних функцій управління дебіторською заборгованістю є створення ефективної системи контролю за її рухом та своєчасною інкасацією. Контроль організується в загальній системі фінансового контролю на підприємстві як самостійний блок (центр відповідальності з управління дебіторською заборгованістю) [4. c.251].
Управління грошовими потоками передбачає облік руху коштів, аналіз потоків коштів, складання бюджету та поширюється на основні аспекти управління діяльністю підприємства, серед яких значне місце займає дебіторська заборгованість. Поява великої дебіторської заборгованості призводить до зниження платоспроможності підприємства.
Отже, важливим завданням управління грошовими потоками є ефективне управління дебіторською заборгованістю, яке спрямоване на оптимізацію обсягів дебіторської заборгованості та забезпечення її своєчасної інкасації.
Література
1. Любушин М.П. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия : учеб. пособ. для вузов / М.П. Любушин, В.Б. Лещева, В.Г. Дьякова; под..ред. проф. Н.П. Любушина. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 471 с.
2. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия : учебник /Г.В. Савицкая. – 2-е изд., испр. и доп. –М. : ИНФРА-М, 2003. – 344 с.
3. Сахарцева І.І. Теоретико-методологічні аспекти формування програм аудиту :монографія / І.І. Сахарцева. – К. : Кондор, 2005. – 374 с.
4. Фінансово-економічний аналіз: підручник / П.Ю. Буряк, М.В. Римар, М.Т. Бицьта ін.; під заг. ред. П.Ю. Буряка, М.В. Римара. – К. : ВД “Професіонал”, 2004. –528 с.
|
