Деякі особливості перекладу науково-технічних текстів


НазваниеДеякі особливості перекладу науково-технічних текстів
страница1/15
ТипДокументы
filling-form.ru > Туризм > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТІВ
В основі вивчення особливостей наукового стилю української літературної мови у вищих навчальних закладах (ВНЗ) лежить робота з навчального перекладу науково-технічних текстів з російської мови на українську. Навчальний переклад – це серйозна школа для набуття певної лінгвістичної компетенції з метою використання в подальшій самостійній трудовій діяль-ності.

Розпочинаючи роботу з перекладу треба памятати, що кожна мова має свої засоби, особливості, закономірності, традиції, закони. Завданням пере-кладача є передання певної інформації з однієї мови на іншу з мінімальними втратами. Перекладач повинен враховувати таку основну вимогу: коли перекладається текст з однієї мови на іншу, перш за все використовується прямий відповідник (лексична, граматична форма); і тільки якщо прямого відповідника немає, тоді слід добирати синонімічні або описові словосполу-чення, конструкції.

Фонетико-морфологічна основа українського правопису обумовлює використання і фонетичного, і морфологічного принципів. Реалізацію цих принципів забезпечують різні особливості, процеси, закони української мови, в тому числі закон милозвучності, згідно з яким звуки в словах, словосполу-ченнях і реченнях обєднуються таким чином, щоб їх було легко і зручно вимовляти й сприймати на слух. Наприклад, українська мова уникає невмоти-вованого збігу голосних, а також важкого для вимови збігу приголосних. Для усунення збігів голосних і приголосних в українській мові існують спеціальні фонетичні засоби. Найбільш уживаним засобом є позиційне чергування у – в та і – й.

а) У вживається:

- на початку речення перед приголосними: В процессе разработки шахтного поля … / У процесі розробки шахтного поля …;

- після розділових знаків перед приголосними: …укажем на радикаль-ное отличие корпоративных сетей от офисных, выражающееся, прежде всего, в количественных характеристиках … /…вкажемо на радикальне відрізнення корпоративних мереж від офісних, яке виражається, перш за все, у кількісних характеристиках …;

- між приголосними: нелинейность в квадрате / нелінійність у квад-раті;

- перед в, ф і перед сполученнями літер хв, льв (незалежно від по-переднього звука).

В уживається:

- між двома голосними: … соединить основной и вспомогательный стволы в одну вентиляционную систему … / зєднати основний та допоміж-

ний стволи в одну вентиляційну систему;

- перед голосним незалежно від попереднього: находясь в описанной
последовательности / знаходячись в описаній послідовності;

- перед приголосним, якщо попередній – голосний: … транспортиров-ка угля в шахте … / … транспортування вугілля в шахті … .

б) Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й.

І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

- між приголосними: Договірна ціна – це ціна, яка встановлюється за домовленістю між виробником і споживачем продукції;

- після паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним: У подальшому буде йтися про розробку вугільного пласта, який залягає під певним постійним кутом, і з певним напрямком лінії простягання;

- на початку речення: І мов перестали пахнути квіти, потьмарилися зорі (К. Гордієнко).

Й вживається, щоб уникнути збігу голосних:

- між голосними: Для інструмента зі швидкорізальної сталі виконується … відпуск … з витримкою по 1 годині й охолодженням до кімнатної температури;

- після голосного перед приголосним: Після термічної обробки вимірюють твердість зразків за НРА, виготовляють мікрошліфи й вивчають структуру металу.

Простий непохідний єднальний сполучник та є синонімічним сполучнику і, вживається у відповідних позиціях, після голосного перед приголосним, між двома і (кінцевим і початковим).

І з й не чергуються: у заголовках; при зіставленні понять (Батьки і діти); перед я, ю, є, ї, й .

Зауважимо: якщо необхідно вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то перевагу віддають збігові приголосних, а збіг голосних усувається.

Слід памятати і про деякі інші особливості української мови. Серед найбільш поширених є помилки у написанні приголосних у кінці префіксів. Кінцеві дзвінкі приголосні в префіксах роз-, без-, від-, од-, над-, під- перед глухими завжди зберігаються: розчин, розписка, безпорадний, відповідати, підпис. Перед к, ф, п, т, х пишеться префікс с: сформувати, схарактеризувати, скидати. В усіх інших випадках уживається префікс з незалежно від вимови: зчистити, зсунути, зшити.

Працюючи з текстом слід ретельно добирати кожне слово, правильно уживаючи прямі відповідники. Порівняйте: В течение времени эксплуатации шахты … / Протягом експлуатації шахти …. Обычно для “усреднённого” офиса … / Зазвичай для середнього офісу …. В отличие от определённой характеристики … / На відміну від певної характеристики … .

Інколи виникає запитання щодо вживання слів звичайно і зазвичай. Останнім часом фахівці рекомендують в значенні “як завжди, як заведено” використовувати слово зазвичай: Обычно для “усреднённого” офиса достаточно однопроцессорного сервера / Зазвичай для “середнього” офісу достатньо однопроцесорного сервера.

У науковому стилі російської мови часто уживаються конструкції із застарілими прислівниками типу столь, весьма. Під час перекладу таких речень на українську мову слід добирати нейтральні відповідники. Порів-няймо: Однако результаты измерения времени выполнения показали, что реально влияние не столь велико… / Проте результати вимірювання часу виконання показали, що реально вплив не такий великий … . Або: Технология FDDI для офиса является весьма дорогим удовольствием … / Технологія FDDI для офису є дуже дорогим задоволенням.

Виникають труднощі і під час перекладу конструкцій з дієсловом является, яке є дуже уживаним у науковому стилі російської мови. Проблема полягає в тому, що в українській мові це дієслово уживається тільки в художньому стилі, переважно в поетичних творах. Згадаймо І. Франка: “Чому являєшся мені у сні ?”. У науковому стилі уживаються форми виявляється, є; але обирати відповідну слід, враховуючи значення контексту. Наприклад, якщо перекладається конструкція Что является Чем, то відповідно буде Що є Чим або Чим є Що. Якщо ж російське дієслово являться уживається із значенням обнаруживать, проявлять, воно перекладається за допомогою діє-слова виявляється, порівняймо: Основным компонентом … является дисковая система … / Основним компонентом … є дискова система. Оценка господина А.С. Маркулы явилась зловеще правильной, когда персональные компьютеры IBM стремительно вышли на первое место в данной отрасли, забрав при этом значительную часть объёма рынка и продаж компании “Apple” / Оцінка пана А.С. Маркули виявилася зловісно правильною, коли персональні компютери IBM стрімко вийшли на перше місце у даній галузі, забравши при цьому значну частину обсягу ринку і продажів компанії Apple”.

Як свідчить досвід, складним виявляється і переклад поширеної у науковому стилі конструкції з фразеологічним сполученням в качестве кого-то (чего-то). Наприклад, у словосполученні … в качестве сетевой опера-ционной системы … її слід перекласти таким чином: як мережева опера-ційна система …. В інших випадках можливі інші варіанти перекладу. Порівняймо: Но чтобы служить в качестве денег, предмет должен пройти лишь одно, на мой взгляд, испытание … / Але щоб служити грошима, предмет повинен пройти лише одне, на мій погляд, випробування ….

Така властивість мови, як багатозначність, теж висуває низку складно-щів. Перш за все, прагнення до точнішого вибору лексичного відповідника спонукає уважніше розглянути більш широкий контекст, ніж словосполучення або речення, щоб вирішити, яке саме значення передається. Наприклад, російське слово общий, якщо воно передає значення “те, що належить

всім, декільком”, перекладається словом спільний, порівняймо: общее иму-щество – спільне майно. У випадку, якщо воно передає значення універ-сальний, то перекладається словом загальний, порівняймо: при их проек-тировании возникает много общих проблем … / при їх проектуванні виникає багато загальних проблем.

Для наукового стилю характерна наявність слів, які позначають процесуальні поняття. У цьому звязку слід розрізняти назви дій (процесів) і назви наслідків дії (процесу).

В українській мові на позначення дій (процесів) частіше, ніж у російській мові, уживаються дієслова. Порівняймо: … требует изучения (вимагає, потребує вивчати). Але в науковому стилі рекомендується уживати віддієслівні іменники. Віддієслівні іменники, що означають недоконану дію, утворюють від дієслів недоконаного виду заміненням -ати, -яти, -ути, -ити, -іти на -ення, -ання, -іння, -иття, -іття, -уття: змінювати – змінювання.

Віддієслівні іменники, що означають доконану дію, – від дієслів доконаного виду тим самим способом: змінити – змінення.

Віддієслівні іменники, що означають наслідок дії, утворюються пере-важно від дієслів недоконаного виду, що означають багаторазову дію:

а) безсуфіксальним способом: обмінювати – обмін; гнути, згинати – згин;

б) за допомогою додавання -а, -ина, -ок: міняти, змінювати – зміна; колоти, розколювати – розколина; лити, виливати – виливок;

в) за допомогою додавання -овання, якщо дієслово має форму, яка закінчується на -овувати: групувати, угруповувати – угруповання; стат-кувати, устатковувати – устатковання.

Значний спектр проблем під час перекладу текстів наукового стилю викликає дієприкметник, який є дуже уживаним в науковому стилі російської мови (і у поодинокому варіанті, і у складі дієприкметникових зворотів). В українській мові більше поширеними є дієприкметники минулого часу, а дієприкметники теперішнього часу (особливо недоконаного виду) зустрічаю-ться рідко. Перед тим, як розповісти про особливості перекладу дієприк-метників та дієприкметникових зворотів, нагадаємо про особливості утворення дієприкметників в українській мові.

Форма


дієприкметника

Д і є с л о в о

Д і я

Вид

Суф.

Приклади

дієприкмет.


Активні дієприк-

метники минулого

часу на -лий (-а, е)


змарніти

опасти

мерзти

засохнути
зівянути




непере-

хідна



доко-

наний



-л-

-ну-

випад.

-л-


змарнілий

опалий

мерзлий

засохлий
зівялий


Активні дієприк-

метники теперіш-

нього часу на

-чий (-а, е)



несуть

квітнуть

лежать

виконують


пере-

хідна



недо-

кона-

ний



-уч-

-юч-

-ач-

-яч-


несучий

квітучий

лежачий *

виконуючий **



Пасивні дієприк-

метники обох видів




обладнати

спиляти




звільнити

принести
пороти
розвинути
збити

застосовувати

роздрукувати

запрограмувати


пере-

хідна


недо-

кона-

ний
доко-

наний


-н-

-н-

-ен-

-ен-
-т/-ен-
-т/-ен-

-т-

-н-

-н-

-н-


обладнаний

спиляний

звільнений

принесений
поротий (і по-

рений)

розвинутий

(і розвинений)

збитий

застосовуваний

роздрукований

запрограмований
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Похожие:

Деякі особливості перекладу науково-технічних текстів iconМіністерство освіти І науки автономної республіки крим центр розвитку...
Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи / Матеріали IV науково-практичної конференції 26 червня 2009...

Деякі особливості перекладу науково-технічних текстів iconМіністерство освіти І науки автономної республіки крим центр розвитку...
Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи / Матеріали IV науково-практичної конференції 26 червня 2009...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:


Все бланки и формы на filling-form.ru




При копировании материала укажите ссылку © 2019
контакты
filling-form.ru

Поиск